Перша леді України Олена Зеленська підбила підсумки року у реалізації проектів, спрямованих на досягнення безбар’єрності в країні.

З ініціативи дружини Президента робота проводиться одразу в декількох напрямах. Адже, як зазначає Олена Зеленська, перепони, що заважають українцям реалізувати свій потенціал, також існують у кількох вимірах.

«Це й фізичні перепони – незручна інфраструктура, психологічні – упередження, економічні – несправедлива оплата чи відмова в роботі, законодавчі – нормативні документи в Україні не враховують потреб різних людей. І це далеко не всі бар’єри, що існують», – наголосила Олена Зеленська.

Так, третього грудня 2020 року Президент підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні». За цей час:

Ухвалено Національну стратегію безбар’єрності – стандарти рівних можливостей для всіх груп населення.

За координації Міністерства розвитку громад та територій розроблено План заходів із подолання бар’єрів – дорожню карту для кожного відомства.

Щоб усі дізналися, як ці плани втілюються, підготовлено комунікаційну стратегію. Зв’язок органів влади в цьому напрямі забезпечує Міністерство культури та інформаційної політики.

З’явилася Рада безбар’єрності при Кабміні – громадські експерти зі свого боку контролюватимуть виконання Нацстратегії.

Розпочато втілення семи флагманських проектів міністерств: Стандарти інфраструктурної безбар’єрності України – реалізує Міністерство інфраструктури України.

Розроблено інформаційну кампанію «Україна без бар’єрів», яку реалізує Міністерство культури та інформаційної політики.

Міністерство цифрової трансформації забезпечує доступ до інтернету в українських селах.

Забезпечується фізична доступність громадських будівель (реалізує Міністерство розвитку громад та територій України).

Міністерство у справах ветеранів втілює ветеранську підприємницьку ініціативу G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives).

Впроваджується міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (реалізує Міністерство охорони здоров’я).

Міністерство освіти і науки втілює проект «Шкільна освіта для всіх».

Таким чином, як наголосила перша леді, протягом року було повністю сформовано нову державну політику зі створення безбар’єрної України, яка тепер має бути реалізована.

Вона також відзначила досягнення безбар’єрності в бізнесі. Наприкінці минулого року десять українських компаній: Укрпошта, Ощадбанк, Укрзалізниця, «Ашан Україна», 1+1 Media, ДТЕК, SOCAR Energy Ukraine, work.ua, корпорація «АТБ», «Danone Україна» – заснували спільноту «Бізнес без бар’єрів» задля створення рівних і комфортних умов для працівників різного віку, статі та людей з інвалідністю. У жовтні 2021 року до спільноти приєдналися ще одинадцять бізнесів: Visa, ПУМБ, група готелів Fairmont Grand Hotel Kyiv та Riviera House, ПриватБанк, McDonald’s в Україні, «Кока-Кола Україна», «Фокстрот», IT-компанія «EPAM Україна», книжкова платформа Yakaboo, «Сільпо» та юридична фірма «Астерс». Учасники розпочали спільні проекти:

Створюють навчальну програму зі взаємодії з маломобільними групами громадян, а це, за різними підрахунками, від 40 до 60% населення: особи з інвалідністю, батьки з дітьми до семи років, люди, старші 55 років, вагітні жінки, особи, що тимчасово втратили працездатність, люди з функціональними порушеннями тощо. Першими цей курс проходять працівники Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Успішними кейсами компанії діляться в розділ «Бізнес без бар’єрів» на «Дія. Бізнес».

«На наших зустрічах бізнесмени мені зізналися – безбар’єрність виявилася ще й прибутковою! Адже 70% споживачів обирають саме соціально відповідальні компанії. Додам, що спільнота «Бізнес без бар’єрів» завжди відкрита для нових учасників», – прокоментувала перша леді.

Олена Зеленська також розповіла про втілення проекту «Громади без бар’єрів». Зокрема:

Підписано меморандуми про розвиток безбар’єрної архітектури з головами ОДА Київської, Черкаської, Вінницької, Донецької областей та мерами Славутича, Маріуполя, Вінниці.

Славутич – перше місто, де будуть впроваджені безбар’єрні архітектурні рішення. Вперше в Україні там також створено посаду омбудсмена з безбар’єрності.

Закінчено роботу над дослідженням міських просторів і першим розділом Альбому безбар’єрних рішень – ілюстрованого посібника зі створення доступного міського простору, від під’їздів до зупинок.

У Золотоноші, Смілі та Черкасах відкрито зручні для всіх дитячі майданчики, а в Золотоноші – ще й басейн, доступний для осіб з інвалідністю. Нова туристична локація Канева «Географічний центр – серце України» збудована із тактильною навігацією та аудіогідом для зручності будь-яких відвідувачів.

«Якщо вашої громади немає в цьому переліку – швидше долучайтеся! Проект «Громади без бар’єрів» відкритий до пропозицій, ініціативи та участі. Зробімо простір, у якому живемо, зручним для всіх. Адже кожен із нас періодично буває маломобільним – у певному віці, стані здоров’я, із дитячим візком чи валізами. Але всі ми без винятку заслуговуємо на дружнє середовище», – зазначила дружина Президента.

Ще один проект у межах створення доступного простору під патронатом першої леді – «Культура без бар’єрів».

Випущено електронний «Довідник безбар’єрності». Це гід з коректного спілкування та лексики, яка не травмує. Навесні 2022 року вийде його друкована версія.

Із червня острів Хортиця – перший у країні безбар’єрний туристичний об’єкт, створений з турботою та повагою до потреб кожної людини.

У грудні відчинив двері оновлений Музей Пінзеля у Львові. Тепер тут можна користуватися підйомником, взяти аудіогід, читати описи на дотик та навіть торкатися скульптур, які спеціально для цього видрукувані на 3D-принтері.

У серпні під гаслом безбар’єрності відбулася Міжнародна виставка фотомистецтва PHOTO KYIV.

Створено «Безбар’єрні історії, які надихають». Це документальний міні-серіал про людей, які руйнують бар’єри – у власному житті, в бізнесі, відкривають нові можливості для себе й тих, хто навколо.

Вийшла друком книга Анастасії Степули «Світ без обмежень» – дитячий путівник для усвідомлення й прийняття різноманітності.

Створено серію освітніх відеороликів, які розповідають про безбар’єрність, розкривають це поняття через особисті історії людей, котрі стикаються з бар’єрами, і акцентують увагу на можливостях, що відкриваються перед нами, коли ми усуваємо бар’єри.

«Це лише декілька прикладів того, як культура може ставати безбар’єрною. Наступного року їх буде більше. І може бути ще більше, якщо ви до цього долучитеся, створюючи свої безбар’єрні історії, які надихають», – резюмувала перша леді.