Ще п’ять років тому діти з розладами аутистичного спектру мали дуже мало шансів на адекватну соціалізацію – по всій Україні лише чотири тисячі дітей отримували інклюзивну освіту. Нині їх понад 25 тисяч – і щороку відкривають нові інклюзивні групи у дитячих садках та інклюзивні класи у школах. Тепер держава не замикає дітей з інвалідністю у їхніх квартирах чи інтернатах, а допомагає їм соціалізуватися. Зараз в Україні працює понад 18500 інклюзивних класів, а кількість помічників вчителів збільшилася майже десятикратно – тепер їх понад 19 тисяч.

Але не лише діти стикаються з освітніми бар’єрами. Все змінюється занадто швидко, щоб можна було покладатися на знання 5-10-літньої давності. Тому дуже важливо, щоб у будь-якій професії була можливість регулярно отримувати додаткову освіту у комфортному для різних людей форматі. 

Ще один тренд – це зміна професії. Люди все частіше освоюють 2-3 і більше фахів протягом життя, а отже, і такі курси мають бути доступними для людей з різними освітніми потребами.

Наприклад, майже всі навчальні курси зараз записуються у відеоформаті, який не підходить для людей з порушеннями слуху та/або зору. Для них необхідно адаптувати такі матеріали, що можуть дозволити собі далеко не всі освітні платформи.

Та освіта пов’язана не лише з роботою. Це ще й можливість дізнаватися нове, спілкуватися, знаходити однодумців, розвиватися, підтримувати мозок у тонусі. Тому популярними зараз стали так звані університети третього віку, де нові знання отримують люди віком 50+.

#bezbariernist, #безбарєрність, #barrierfree, #бізнесбезбарєрів, #історіїякінадихають

За матеріалами ГО «Безбар’єрність»

З інформацією щодо розвитку інклюзивної освіти в Одеській області можна ознайомитися за посиланням:
https://osvita.odessa.gov.ua/files/osvita_portal/docs/inkluziya/rozvitok_nklyuzivno_osv_ti_v_oblast.pdf